Сьогодні, 18 серпня у Свято-Троїцькому кафедральному соборі відбулася панахида пам’яті Левка Лук’яненка.
Саме Левка Лук’яненка називають «батьком української незалежності». Політичний в’язень, борець за українську незалежність, письменник, Герой України. Він місяць не дожив до свого 90-го Дня народження. Він відзначав свій День народження одночасно із Днем народження України - 24 серпня. Та й до становлення держави причетний безпосередньо. Левко Лук’яненко - автор Акта проголошення незалежності України.
На Театральному майдані відбулося Народне Віче пам’яті великого українця. Найтеплішими словами Левка Григоровича згадували його друзі та знайомі –голова Волинської крайової організації Української республіканської партії Валентин Добрянський, журналіст, письменник, громадський діяч Андрій Бондарчук, народний депутат України Ірина Констанкевич.
«Сьогодні ми зібралися не тільки вшанувати пам'ять Левка Григоровича, але й говорити, скільки зробила ця людина і його покоління для того, щоб Україна як держава відбулася. Левко Лук’яненко – це людина, яка своїм життям, своєю совістю, своєю громадською позицією та патріотизмом виборов українську незалежність», - наголосила Ірина Констанкевич.
Багато говорилося і про книгу Левка Лук’яненка «Де ти доле України?», де він описував своє бачення української державності, свою омріяну Україну.
Довідково: Левко Лук’яненко - видатний діяч українського національного руху, один з організаторів Української робітничо-селянської спілки (УРСС), член-засновник Української Гельсінкської Групи (УГГ), голова Української Гельсінкської Спілки (УГС), засновник та голова Української республіканської партії (УРП).
Засуджений у 1962 році до смертної кари, він перебував у камері смертників 72 дні й кожної миті очікував розстрілу. Його вирок врешті змінили: життя обміняли на 15 років ув’язнення. Але навіть побувавши за півкроку до смерті, Левко Лук’яненко не зрікся своїх переконань і не змінив свого способу життя. Він і далі провадив активну підпільну роботу, виношував плани, писав програми підпільних організацій, згуртовував навколо себе людей. Левко Лук’яненко провів 27 років в радянських тюрмах та концтаборах.
Автор книг: «Що далі?» (1989), «Сповідь у камері смертників» (1991), «За Україну, за її волю…» (1991), «Вірую в Бога і в Україну» (1991), «Не дам загинуть Україні!» (1994), «Народження нової ери» (1997), «У країні кленового листка» (1998), «Національна ідея і національна воля» (2008), «Незнищенність» (2008), «Де ти, доле України?» (2011), п’ятитомник «З часів неволі» (2005-2013), численних статей.
Читайте новини на нашій сторінці у Facebook
Commentaires