ІРИНА КОНСТАНКЕВИЧ: «МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ – ЗА АГРОПРОМИСЛОВИМ СЕКТОРОМ»

Робот за півмільйона євро, який замінює найвправніших доярок, сімейні фермерські господарства – усе це й багато іншого побачили представники трьох волинських об’єднаних територіальних громад у Німеччині в землі Саксонія-Ангальт.

Поїздка стала можливою завдяки народному депутату Ірині Констанкевич, з ініціативи якої понад пів року тому Волинь включили до учасників проекту «Німецько-український агрополітичний діалог».

У вересні на запрошення нардепа до Луцька приїздила німецька делегація в складі керівника субпроекту із земельних питань Німецько-українського агрополітичного діалогу Крістофа Ґільгена, заступника голови адміністрації округу Альтмарк Деніса Ґрубера. Відтак визначили три волинські ОТГ, які братимуть участь у проекті. Серед них – дві громади з 23-го округу – Прилісненська (Маневицький район) та Цуманська (Ківерцівський район), а також Забродівська ОТГ (Ратнівський район).

На сімейних фермах розводять оленів, розвивають зелений туризм та обробляють поля

Заступник голови Прилісненської ОТГ Олексій Гнатюк розповідає, що візитом відверто вражений. Упродовж кількох днів вони з колегами спілкувалися з німецькими партнерами, побачили, як працюють сімейні ферми, й детально довідалися, як захистити ринок землі, а найголовніше – як зробити наділи стабільним джерелом доходу громад.

«У Німеччині ціна гектара землі коливається в межах €10-20 тис. В Україні нормативна грошова оцінка сільгоспугідь – 15 тис. грн. Головний ревізор у земельних питаннях – община (найменша адміністративна одиниця, – авт.)», – розповідає Олексій Гнатюк.

У Німеччині відмовилися від роздавання багатьох ділянок одному власнику чи орендарю. Завдяки цьому акцент роблять не на розвитку великих агрохолдингів (а це типова ситуація для України), а на підтримці малих фермерських господарств.

«Фермерам пропонують наділи по 300-600 га, що дасть змогу малому фермеру створити більше робочих місць, – каже Олексій Іванович. – У Німеччині багато ферм спеціалізуються на вирощуванні спаржі. За популярністю там її можна прирівняти до картоплі у нас. На полях, де росте спаржа, сезон робіт розпочинається у квітні і триває до кінця червня. Однак, аби заробляти, вирощуванням тільки спаржі, а також картоплі та кукурудзи, він не обмежується. На фермі розводять оленів. Неподалік господарства пролягає річка Ельба, популярна серед туристів. Тому ще один спосіб заробітку – облаштування кемпінгів для відпочинку».

Для дрібних фермерів тут передбачені дотації – €300 на 1 га. Аби її отримати, не потрібно величезного пакета документів. Бюрократія мінімізована. Фермеру достатньо повідомити кадастровий номер поля і вказати, що він там вирощуватиме. Держава суворо контролює тих, хто отримує від неї допомогу. Наприклад, поля оглядають безпілотники. Якщо виявлять, що на полі сільгоспкультури не вирощують, накладають чималий штраф. Незважаючи на отримання пільг, фермер сплачує податки.

«В Україні теж діють дотації для сільгоспвиробників, однак левові суми їх дають лише окремим агрохолдингам, які вирощують велику племінну худобу, птицю. Переконаний, що якби дрібні господарства отримували дотації на 1 га землі, це дало б значний поштовх для розвитку аграрного сектору і створення нових робочих місць у сільській місцевості», – вважає Олексій Іванович.

«У держбюджеті-2019 на 1 млрд грн скоротили видатки на підтримку аграріїв. Загалом передбачили 5,9 млрд грн на розвиток аграрного сектору, – розповідає народний депутат Ірина Констанкевич. – На півмільярда гривень зменшено суму на підтримку скотарства, зберігання й переробку сільгосппродукції та аквакультуру (рибництво) і на стільки ж – на підтримку сільгоспвиробників».

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо відновлення справедливості у питанні державної підтримки галузі тваринництва», співавтор якого – Ірина Констанкевич. Законопроєктом передбачено зміну підходу до перерозподілу бюджетних коштів на підтримку невеликих сільгосптоваровиробників та фермерських господарств.

«Уряд задекларував, що новостворене фермерське господарство може одноразово на початковому етапі діяльності отримати бюджетну субсидію у 3 тис. грн на 1 га, але не більш як 60 тис. грн на одне фермерське господарство. Однак в нинішніх економічних умовах такі дотації не є суттєвою підтримкою для господарств», – каже народний депутат.

Ірина Констанкевич розповідає, що за даними Євростату, в 2013 році у Польщі налічувалося 1,4 млн ферм, в Україні ж їх лише 45 тис.

«Щоб захистити ринок сільськогосподарської землі, спонукати розвиток малих господарств, ми розробили проєкт закону «Про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств». Сподіваюся, новий парламент його таки ухвалить», – додає вона.

 

В Україні розвиток громад блокує Держгеокадастр

Прилісненську ОТГ створено три роки тому. Один з головних аспектів у контексті децентралізації – надання громадам права користуватися землею поза межами населених пунктів. Однак на практиці ситуація кардинально протилежна тому, що задекларовано на папері. Волинський Держгеокадастр блокує передання земель за межами населених пунктів Прилісненській ОТГ. З цього приводу відповідні депутатські запити до прем’єрміністра Володимира Гройсмана скеровувала і народний депутат Ірина Констанкевич. Боротьба триває й досі.

«Держгеокадастр має передати нашій громаді 1800 га, – коментує Олексій Гнатюк. – Якщо в середньому вартість оренди 1 га – 1200 грн, то за рік наша ОТГ фактично недоотримує близько 2,5 млн грн до бюджету. До нас приїздили вже кілька інвесторів, які готові орендувати і по 500, і по 700 га. Але всі хочуть працювати суто з ОТГ, а не з Держгеокадастром. Змінити ситуацію допоможе закон, який і передбачатиме просторове планування земель за межами ОТГ. Тоді ми зможемо управляти ними. Сьогодні ж, згідно із законодавством, планування використання земель за межами населених пунктів залишається за райдержадміністраціями».

«За минулий рік близько 700 громад отримали в розпорядження майже 1,5 млн га землі. Процес передання землі поза межами населених пунктів у комунальну власність ОТГ розпочався в лютому 2018 року. Однак жодним чином цей процес на законодавчому рівні не було закріплено, – пояснює Ірина Констанкевич. – Нещодавно я увійшла до складу міжфракційного депутатського об’єднання «Децентралізатори». Разом з колегами маємо великі плани щодо законодавчого забезпечення і практичного втілення цих норм у життя, а також у контролі виконання законодавства. Ми за децентралізацію як перспективу для України».

Приймання молока від фермерів на заводи – 9 грн за літр

На аграрному підприємстві «Дойч-Керстен ГбР» волиняни побачили, як працює молочна ферма. Тут – 200 голів нетелів (запліднені телиці, – авт.), 200 голів телиць, 200 бичків, 200 дійних корів. Одна така корова за рік дає 10-11 т молока, за день у період лактації – приблизно 35 л. Продуктивність корови – трохи більше трьох років, тому стадо постійно оновлюють.

«Через високу вартість робочої сили фермер змушений був повністю механізувати процес доїння. На фермі цю дію виконує робот, якого він придбав за €480 тис. Незважаючи на таку високу ціну, ці затрати перекриваються вже за три роки в еквіваленті до зарплати, яку довелося б платити найманим працівникам,  розповідає Олексій Гнатюк. – Молоко здають на переробні заводи по 9 грн. По суті, майже за такою самою ціною приймають молоко й українські молоковиробники від власників великих ферм, а от від селян – за нижчою ціною.

Сьогодні ринок цін на молочну продукцію формує не так багато заводів в Україні. Але вони монополісти, тому й встановлюють свої правила гри. 

У парламенті вже пройшов перше читання законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання закупівельної ціни на молоко та підтримки села». Він дає змогу регулювати ціну на молоко другого ґатунку (саме таке, як здають селяни). Згідно з ним, ціна не може бути нижчою за певний фіксований рівень. Це дасть можливість уникнути спекуляцій з ціною підприємствам-монополістам. Та найбільший ризик для селян – впровадження євростандартів на молоко, які почнуть діяти вже з 1 липня 2020 року. Згідно з ними, молоко від селянських господарств зможуть використовувати заводи лише для технічних потреб. Тому потрібно якомога швидше розробити державні програми, в рамках яких надавали б підтримку тим селянам-одноосібникам, які фактично виживають за рахунок ведення господарства»,  каже Ірина Констанкевич.

«Невдовзі німецькі колеги приїдуть на Волинь. За круглим столом обговорюватимуть з волинянами можливості щодо врегулювання нагальних земельних та екологічних питань. Дякуємо Ірині Констанкевич за участь у проекті й допомогу в розвитку нашої громади», – підсумовує Олексій Гнатюк.

Соломія ДОБРОЛЮБОВА

З передвиборної програми кандидата в народні депутати України у виборчому окрузі №23 Ірини Мирославівни Констанкевич про підтримку розвитку галузей господарства Волинського Полісся:

«Ініціюватиму розробку державної програми «Полісся» для підтримки аграрних, торфовидобувних, переробних підприємств, лісових і водних господарств, підвищення туристично-рекреаційного потенціалу регіону. Сприятиму зростанню ефективності функціонування АПК, підвищенню інвестиційної привабливості Волинського Полісся, створенню сприятливих умов для розвитку підприємницької діяльності у сільській місцевості, залученню коштів на ремонти доріг».

 
 Керівник субпроекту із земельних питань Німецько-українського агрополітичного діалогу Крістоф Ґільген, народний депутат Ірина Констанкевич, заступник голови адміністрації округу Альтмарк Деніс Ґрубер
Керівник субпроекту із земельних питань Німецько-українського агрополітичного діалогу Крістоф Ґільген, народний депутат Ірина Констанкевич, заступник голови адміністрації округу Альтмарк Деніс Ґрубер
 
Читайте новини на нашій сторінці у Facebook