Народні депутати працюють з використанням режиму онлайн

 Народні депутати працюють з використанням режиму онлайн

В умовах карантину засідання парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики та засідання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань правового статусу ветеранів війни, до складу яких входить народний депутат Ірина Констанкевич, відбулися із використанням відеозв’язку.

 

Під час засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянули:
1️) Ситуацію щодо функціонування Київської студії хронікально документальних фільмів «Укркінохроніка» та ДП «Національна кінематека України». Зазначені державні підприємства штучно доведені до банкрутства, частину території державних установ використовують під незаконне комерційне будівництво. Невідомо, яка доля чекає на стрічки, створені фахівцями «Укркінохроніки» впродовж останніх десятиліть. Де ті, хто нині вивчає історію українського кіно, переглядатимуть роботи майстрів-документалістів - Павла Фаренюка, Олександра Коваля та інших видатних майстрів. Створена робоча група на базі Мінкультури, яка разом з Мін’юстом працює над вирішенням ситуації, що склалася на протязі багатьох років. Комітет вирішив підготувати звернення до правоохоронних органів і Кабміну та взяти під контроль це питання.
2️) Звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2019 рік. Під час розгляду цього питання Ірина Констанкевич поцікавилася у Нацради щодо того, наскільки відсотків територія України покрита вітчизняним мовником, зокрема, прикордонні райони, а також яка ситуація із наданням частот і ліцензуванням місцевих мовників.
За інформацією Нацради, кабельне телебачення поширене фактично лише в містах. Ним користується приблизно 3 мільйони домогосподарств. Аналогове покриття збережено в зоні ООС і на тих ділянках, де Україна межує з Росією, а також з окупованим Кримом. З сигналом цифрового мовлення є певні проблеми. Свого часу при Держпродзв'язку працювала міжвідомча комісія, яка розробила план, згідно із яким передбачалося встановлення 48 передавачів для першого мультиплексу, аби покрити, так звані, «білі плями». На Волині проблеми з покриттям «цифрою» у північних районах. Нацрада прийняла рішення про розбудову мультиплексу, в якому оператором буде Концерн державного радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. Також Нацрада обіцяє, що невдовзі будуть проведені заміри на територіях, де немає покриття або є частковий сигнал, аби достеменно з’ясувати ситуацію.
За даними Нацради, місцевим мовникам було видано близько 40 ліцензій. Раніше вони мовили в аналозі.
Ірина Констанкевич наголосила, що серед нагальних питань щодо забезпечення покриття, які на часі:
- розбудова мультиплексу РРТ;
- замовлення розрахунку частотних присвоєнь для побудови місцевих локальних мультиплексів для місцевих мовників.

Комітет також попросив Нацраду підготувати фінансовий звіт.

3️) Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти нардепа Максима Бужанського. Поки вирішили відкласти прийняття рішення та провести додаткові консультації.
4️) Про проблеми інституційної реформи регіонального інформаційного мовлення Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» в контексті інформаційної безпеки України. Під час розгляду цього питання Комітет мав заслухати звіт НСТУ. 

«Однак, попередньо наданий нам звіт для ознайомлення викликає чимало питань і найголовніше – чому не зазначено, на що витрачалися кошти? Окрім того чимало засторог викликає Стратегія ПАТ «НСТУ» на 2020 – 2022 роки, яка затверджена Наглядовою радою. Оприлюднена стратегія – це 6 сторінок загальних фраз про місію і цінності. А де ж, власне, сама стратегія? Де річний план НСТУ на 2020 рік? У, так званій, стратегії кардинально змінюються акценти: пропонується лише 1 година прем’єрного показу, в якій має бути все: і новини, і дискусії, і бесіди, і просвітництво. Регіональні філії опинилися під загрозою скорочення працівників на 50%. Це викликало обурення в регіонах. Створені Комітети порятунку суспільного мовника, наприкінці лютого проведена Всеукраїнська акція на підтримку регіонального суспільного ТБ і радіо «Інформаційна година», яку я підтримала на Волині», - зазначає Ірина Констанкевич.
Через технічні проблеми із відеозв’язком Комітету не вдалося завершити розгляд даного питання.

Під час наступного його розгляду Ірина Констанкевич ініціюватиме:
- Висловити недовіру Правлінню і Наглядовій Раді ПАТ «НСТУ»;

- Створення робочої групи з незалежних медіа-менеджерів, не пов’язаних з членами Правління і Наглядової Ради ПАТ «НСТУ» для аналізу системних помилок в управлінні Суспільним мовником, і напрацювання пропозицій щодо змін у законі «Про суспільне телебачення і радіомовлення України».
- Проведення комітетських слухань з питань стратегічного розвитку Суспільного мовлення в Україні.

 

Під час засідання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань правового статусу ветеранів війни: обговорили та затвердили звіт ТСК; заслухали інформацію про результати проведення Робочої групи при Тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ради України з питань правового статусу ветеранів війни з напрацювання законопроєкту щодо виконання рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей), яка відбулася у лютому 2020 року, та затвердили її оновлений склад; заслухали зведену інформацію за результатами засідання «круглого столу» на тему: «Концепція перехідного періоду під час впровадження другого етапу медичної реформи задля недопущення зупинки функціонування шпиталів ветеранів війни в рамках формування нової державної політики в галузі охорони здоров’я», який відбувся 21 лютого 2020 року.