ХАЙ ПОВЕРНЕ ХЛОПЦІВ ІЗ ВІЙНИ — І НЕ ТРЕБА БІЛЬШ НІЧОГО ДАРУВАТИ…

Кажуть, що в цьому році святий Миколай готується покласти Петрові Порошенку під подушку і різку, і цукерку. Як гадаєте — ​за що різку, а за що — ​цукерку.

 

   Ігор ГОРДІЙЧУК,
Герой України, генерал-майор, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна 
(м. Київ):

— Цукерку під подушку можна покласти за Томос про Єдину помісну православну церкву. Ми всі чекаємо 15 грудня, коли у святій Софії відбудеться Об’єднавчий собор. А різку варто покласти за те, що не добився звільнення наших полонених моряків. Треба працювати потужніше, використовувати та залучати світову спільноту, котра підтримує Україну. Адже 24 наших захисники нині перебувають у московській неволі, тож їхнє повернення повинно стати справою честі для нашого Президента.

 

 

   Володимир ФЕСЕНКО,
директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» 
(м. Київ):

— Солодкий подарунок для нього за те, що він виконує обов’язки Президента, а щодо різних знаків попередження, то це, думаю, сигнал від незадоволених виборців. На мою думку, він досить належно виконує роботу очільника держави. Інша річ, що є непопулярні рішення влади. Найперше це пов’язано, безумовно, з урядом, маю на увазі ціни на газ, угоду з МВФ, яку зараз очікують. Але це сприймає критично значна частина виборців. Тож, думаю, в Петра Порошенка буде два святих Миколаї: один — добрий, а другий — ​розлючений.

 

 

   Ірина КОНСТАНКЕВИЧ,
народний депутат України від партії УКРОП (м. Луцьк):

— Якщо люди кажуть, що Петрові Порошенку святий Миколай готує під подушку і різку, і цукерку, то так і буде. Народ як скаже, так зав’яже. Зрештою щодо цукерок, то сумнівів ніхто й не мав, що цей рік буде успішним для корпорації «Рошен», адже крамниці відкриваються у столиці на кожному вільному шматку землі, та й по всій Україні продаж шоколаду зростає. Щоправда, це не єдиний бізнес, який зробив нашого Президента мегазаможним. У всіх рейтингах він посідає позицію в ТОП‑5. Щодо різки, якою лякали неслухняних дітей, то в мене таке враження, що ще не виріс той кущ, з якого можна зробити її для Петра Олексійович, і, ​можливо, звідси така впевненість у безкарності щодо дій воєнного, політичного, економічного та соціального характеру. Але справжню оцінку дасть народ. І це вже буде незабаром.

 

   Степан КУРПІЛЬ,
генеральний директор видавничого дому «Високий замок» 
(м. Львів):

— Якщо говорити про різку, то, напевне, за те, що не зміг повністю виправдати очікування людей щодо боротьби з корупцією, поліпшення їхнього життєвого рівня. Але цукерок було б більше: за те, що тримає міжнародний фронт у боротьбі з Путіним, що добре представляє державу на міжнародному рівні, зміцнює обороноздатність. І найважливіше, що він доклав чимало зусиль, щоб Українська церква стала незалежною і отримала Томос від Вселенського патріархату. Не кажу вже про безвіз, про багато відремонтованих доріг — ​ці речі люди сприймають вже як належне, хоч до війни в нас фактично їх нормальних не було.
Але найголовніша заслуга Порошенка — ​та, що він чітко дотримується курсу на євроатлантичну інтеграцію, обрану на Майдані. Це його досягнення, яке ми ще не повністю усвідомлюємо. Бо якщо Путін допускає на президентських виборах перемогу будь-кого, крім Порошенка, то це про щось-таки говорить. Якщо ворог нервує і не сприймає його, значить, Президент робить все правильно.

 

   Володимир КАРПУК,
народний депутат України V та VІ скликань (м. Луцьк):

— Думаю, краще якби глава держави сам виступив у ролі Миколая для українського народу і поклав йому цукерки, але не «Рошен», а щиру турботу про людей і майбутнє України. Хоча, попри його критику, він сьогодні на вістрі боротьби проти агресії Росії. За це йому — ​цукерка. І, звісно, за Томос також. А різка, і навіть осуд, — ​за розгул корупції, безвладдя, відсутність суду… Гадаю, що після візиту Миколая Порошенко забув би про цукерки, а був би синій від різок.

 

 

 

   Ганна СЕРНЮК,
директор школи (с. Городець Володимирецького району Рівненської області):

— Розпочнемо з приємного. Отож, цукерку, однозначно, за Томос. Це ще одне й дуже важливе підтвердження нашої незалежності. Вірю, що в Україні буде єдина церква, яка об’єднає країну. А різку — ​за слабкість у боротьбі з корупцією. Президентові потрібно розпочинати зі свого найближчого оточення. Багато про це говорять, але не роблять реальних кроків. В Україні деякі судові рішення більше нагадують анекдоти. Тому й пересічні громадяни вже не довіряють владі.

 

 

 

 

   Любомир ВАЛІХНОВСЬКИЙ,
завідувач хірургічного відділення Турійської районної лікарні, заслужений лікар України (смт Турійськ):

— Святий Миколай — ​покровитель беззахисних і зубожілих, тому навряд чи піде він у розкішні палаци наших можновладців із подарунками. Президентові, очевидно, Миколай приніс би різку, бо в країні — ​війна, розгул корупції, продажні суди, які за гроші виправдають будь-кого. Державу безкарно розграбовують, і ніхто не несе відповідальності. Молоді працездатні українці тікають за кордон. Можна було б подякувати Порошенкові за безвіз, але ж їдуть люди не на екскурсії, а щоб заробити на утримання родин, бо тарифи, ціни в нас на все зростають, а зарплати й пенсії — ​мізерні.

 

Якщо ворог нервує і не сприймає його, значить, Президент робить все правильно.

Наче й хоче глава держави подбати про народ, а результатів нема. От, наприклад, зініціював закон про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості, й навіть кошти на це були виділені. Але люди скаржаться, що ФАПи позакривали, місцева влада не має змоги їх утримувати, і доїхати хворим до амбулаторій нема чим.

За що б Миколай похвалив Президента? Можливо, за зусилля й бажання мати в Україні Єдину помісну православну церкву.

   

Тамара МЕДВЕДЄВА,
багатодітна мама-вихователь дитячого будинку сімейного типу (с. Олександрія Рівненської області):

— А я б тільки різочку поклала… Такий у мене настрій, зокрема після того, як отримала платіжку за комунальні послуги. Бачу, що в зимові місяці плата тільки за опалення сягне 10 тисяч гривень. А оскільки в нас воно не автономне, а централізоване, то зекономити не можемо, як би не старались. Надія на те, що субсидія щось перекриє.
Можна було б покласти Президентові під подушку цукерку за безвізовий режим. Але поки йде війна і гинуть наші вояки на Сході, то мені здається, що тішити українців таким досягненням — ​можливістю випити філіжанку кави у Відні, як це зробив Петро Порошенко, — ​недоречно. Війна нібито не зачепила мою родину, але вона принесла біду в сім’ї багатьох знайомих. Дуже хотілося б, щоб це бойове протистояння вже закінчилося, аби не списували все на війну, коли йдеться про негаразди в нашому суспільстві.

 

  Ольга КУЛІШ,
продюсер «12 каналу» (м. Луцьк):

— Переконана, що цього року всі різочки святого Миколая дістануться тим, кому дуже муляє на карті світу Україна — ​незалежна проєвропейська соціальна держава. І нашого Президента у списку таких осіб точно нема. А за що похвалив би Миколай Чудотворець Петра Олексійовича? Мабуть, за зусилля щодо автокефалії Української православної церкви… І за те, безперечно, що позбавив української прописки Діда Мороза.

 

 

   Роман РОМАНЮК,
директор Волинського обласного центру зайнятості (м. Луцьк):

— Кожній людині можна покласти під подушку і різку, і цукерку. Стосовно ж Петра Порошенка, то багато успішного було реалізовано в цьому році, але кожна людина має право на помилку. Тому і в діях Президента можна знайти певні мінуси. Наприклад, він пообіцяв свого часу закінчити війну за два тижні, але визнав, що не виправдав надії людей. Його обіцянка не була виконана. З одного боку, заслуговує різки за те, що Петро Олексійович не дотримав слова, з іншого, що ​знайшов мужність і сміливість це визнати, — ​цукерка. Поважаю людину, котра визнає свої помилки і вміє не лише аналізувати свою роботу, а й удосконалюватись. Одну й ту ж дію хтось може розглядати з позиції цукерки, а хтось — ​різки. Хотілося б єдиного: не різки, не цукерки, а миру нам під подушку.

 

   Олена ТВЕРДОХЛІБ,
голова об’єднаної територіальної громади (с. Княгининок Луцького району):

— Цукерку Президентові можна дати за те, що процес децентралізації вдалося втілити в життя, бо без його зусиль ця проблема не вирішилася б, тому в цьому я підтримую Петра Порошенка. А різку за те, що його бізнес активно працює й дотепер, хоч він і обіцяв продати його, коли балатувався минулого разу. Європейські політики відмовляються від власного підприємництва на користь своєї країни. А тут, побувавши скрізь в Україні, бачу, як процвітає саме президентський бізнес. Але якщо Порошенкові народ довірив будувати нову державу, то він мав би хоч на 5 років акцентувати увагу на іншому. Це було б переконливо, і надалі люди обирали б його.

 

 

   Олег ГАЛАСУН,
заступник голови Асоціації фермерів і приватних землевласників Волині (с. Чаруків Луцького району):

— Святий Миколай має носити подарунки дітям, а цукерки дорослим шкідливі для зубів. Різку Порошенкові треба дати за те, що не посадив нікого зі своїх друзів на кшталт Романа Насірова. Не виправдав він наших надій. Але якщо подивитися на список тих, хто претендує на посаду, то виникає запитання: а хто замість нього? Відповіді немає.

 

 

 

Бліц-опитування провели 
Галина СВІТЛІКОВСЬКА, Катерина ЗУБЧУК, Мирослава КОЗЮПА, Сергій НАУМУК, Кость ГАРБАРЧУК,  Олег КРИШТОФ, Лариса ЗАНЮК, Людмила ВЛАСЮК. Волинь-нова

Читайте новини на нашій сторінці у Facebook